Люблін, варшава
Poland
про транспорт, місцини та колоритні контрасти
***

(Не)центр найстарішого містечка в Східній Польщі. Частину старезних будинків тут реставрували минулого століття. Ще деякі будинки тримають атмосферу свого часу. На їхніх вікнах розмістилися чорно-білі світлини видатних людей. Вони, можливо, крокували цими вулицями, а, може, залишили свій слід у сусідньому кварталі чи місті. Зі світлин посміхаються не всі - більшість тримають марку серйозності і поважності.
Place
Фрагменти Любліна.
Люблін. Краківська брама, яка свого часу була головною оборонною спорудою, а зараз дає початок центральної вулиці Любліна.

Брама збудована в першій половині XIV століття. Її назву написало місце розташування - тоді до неї вела дорога з Кракова. Від брами - простягалися оборонні мури. Зараз ця частина міста виглядає, ніби збудували її тільки вчора.
Королівський замок. Це перша будівля, яка вирізняється з-поміж інших, для туриста, який приїздить у Люблін автобусом. Замок - розташований навпроти автовокзалу. Хоча оку відкривається вигляд не самого замку, а прибудови зведеної уже в першій половині ХІХ століття.

Споруда в стилі англійської неоготики була призначена для кримінальної в'язниці Конгресового Королівства. Функцію в'язниці замок виконував протягом 128 років. У 1831-1915 роках тут була царська в'язниця - переважно для учасників руху за незалежність, зокрема, для січневих повстанців 1863 року.
Справжня ж історична пам'ятка ховається за стінами цього приміщення.
Декілька величезних дверей ведуть на замкову площу, біля якої знаходяться крамнички із сувенірами, музей та інтерактивний путівник до нього - це сенсорна книга, у якій можна оглянути експозиції та загальні речі музею.

Трішки далі - сам замок.

Мурований замок був споруджений за панування Казимира Великого. Тоді ж для короля було вибудовано перший готичний палац, а також єврейську башту, залишки якої є і досі.
Замкова башта-донжон є пам'яткою
романського мистецтва
і це одна з найстаріших споруд у Любліні.

З'явилася вона у XIII столітті,
як оборонно-житлова споруда.
Від замку веде міст.
Панорама мосту — фрагмент вулиці і автовокзал
Тринітарська вежа - збудована в неоготичному стилі і є найвищою вежею в Любліні.
Оглядовий майданчик знаходиться на висоті 40 метрів.

Загалом же її розмір сягає 64 метри.

Побудована вона була у 1623-1699 роках, як частина забудови, що прилягала до міських давньої єзуїтської колегії, яку після скасування ордену в 1773 році перебрали тринітарійці.

У 1819 р. вежа була перебудована на дзвіницю і тоді ж отримала нинішній вигляд.
У минулому це Будинок Каси люблінських промисловців, зведений у 1900 році згідно проекту Густава Ландау Гутентегера. Будинок має два фасади, а його кут прикрашений куполом. У 1951 р. будівлю призначили на цілі готельної справи.

Зараз тут знаходиться Гранд Готель.
Як на мене, особливої уваги потребує також "ділова Варшава".
І особливо - коли давня архітектура об'єднується контрастом із сучасністю.
(це, до речі, одна з моїх улюблених світлин із Польщі)

А нічна Варшава - місто сяйва.
І це мінімальна частинка цікавих місць тут - те, що встиг запам'ятати об'єктив фотоапарату.

Взагалі, здається, що у кожній із цих цеглинок, у кожному будинку досі бережеться епоха, в них тримається аромат століть, вони пам'ятають кожну з постатей, які ходили цими вулицями....

...хоча більшість цих споруд були відбудовані уже в наш час - поляки відновлюють кожен із елементів своєї історії із застарілих креслень і чорно-білих світлин.
Roads
Дороги, вулиці, будівництво
Дорога Люблін-Варшава. Про якість цих доріг і говорити не буду...

Проте, що було для мене цікавим, - дорогу і житлові будинки розділяють спеціальні огородження. Вони встановлені для того, аби шум з дороги не заважав місцевим мешканцям.

Далі - між містами - активно ведеться будівництво. Між Любліном і Варшавою чи не третину траси "оточили" працівники. Скоріш за все, вони будуть ще одну трасу паралельно до існуючої.

Польща будується
Усі місця будівництва позначені спеціальними знаками - із лампочками, аби їх видно було вночі. Ще тут прямо біля доріг розташовані сонячні батареї.

Окрім того, мою увагу привернули також цікаві фрагменти біля траси, де вода дістається лісу. У деяких місцинах видно невеличкі відбитки води, а в деяких - цілі озера на узбережжі лісу.
Якщо говорити не про міжміські маршрути, то із тих місцин які я бачила, лише деякі можуть похизуватися широкими вулицями. То або ділова частина міста, або передмістя, яке ще не забудувалося досить тісно.
Тим не менш, припарковані на узбіччі автівки не виглядають хаотично і не загромаджують вулицю своєю присутністю.
Люблін
Плюс, чи не всі місця на кшталт площ чи пішохідних вулиць оточені відбійниками. Такі елементи безпеки для пішоходів, на жаль, не побачити у Кропивницькому. Хоча по суті це не вкрай дороговартісні речі. Але саме вони інколи можуть вирішувати жити чи ні людині, яка випадково опинилася поряд із рухом необережного "шумахера".

До речі, тротуари теж обладнані відбійниками.
Залізні відбійники вздовж тротуару / Варшава
І куди ж в Європі без велодоріжок?

Велосипедисти тут мають власну територію.
Громадський транспорт.

Переважно великогабаритні автобуси ходять тут допізна.
Варшава
Кожне з двох міст, які я бачила, мають для громадського транспорту свої кольори. Брендинг у всьому.

У Любліні, наприклад, це червоний, білий, зелений.
Ще й зі спеціальними знаками - символами Любліна (наприклад, на дверцятах і корпусі)
Кольори Варшави - червоний та жовтий. При чому, всі види громадського транспорту носять такий стиль.
Також тут немає затертих і перевернутих табличок - все електроніка.

А на зупинках - "розумні" табло, які показую час прибуття транспорту.

Такі пристрої плавно встановлюють і в Кропивницькому. Хоч на роботу наших містяни інколи і скаржаться, проте наявність таких починань - хоч маленькі кроки до цивілізації нової ери.
На міжміських маршрутах ходять невеличкі маршрутки або ж отакі великі автобуси. Ідеальні місця для туристів - під першими номерами. Із них прекрасний огляд.

Компанія отаких "червоненьких автобусів" забезпечує безкоштовний Wi-Fi, тож фанати соцмереж можуть стрімити трансляції польських краєвидів.
Люблінська автостанція
Усе для безпеки пасажирів - на кожному сидінні є ремені безпеки.
А ще, як аж надмірно обережний пішохід, я звернула увагу на те, що водії тут "не псіхи". Як би грубо не звучало це порівняння, але особливих сигналів: "Та швидше ти, д*****", - я так і не почула. Та і рухаються вони нешвидко - такі правила. Хоча варто сказати, що і шалено поспішаючих (на той світ) пішоходів я теж не помітила - от можуть же люди почекати тих 15 секунд до зеленого.

Тим паче тут вузькі вулички і видимість часто обмежена, проте керманичі здаються якимись спокійними і уважними. Можливо, просто так здається, але все ж... Мені це давало відчуття певної безпеки, чого я не помічаю у Кропивницькому.

P.s. За увесь час я побачила тільки одну ДТП і жодної аварійної ситуації із розряду "за секунду до"...
Польща лишилася для мене країною колоритних контрастів - де на фоні сучасних новобудов розкішно розгортаються старовинні споруди.
Це країна, яка будується і відбудовується - з уламків розбитих історій.

Це країна смачної кави - вона в міру міцна і ароматна. Це міста затишного одягу. Це країна, одягнена у теплі кольори.

Красиво? Так, непогано.
Поїхали за кордон - не для того, щоб там залишитись... А щоб дивитися і переймати досвід.

А потім повернутися в Україну і зробити красу тут - адже ця держава має шалений потенціал, який у вмілих руках розкриється в рази краще всіляких там "закордонів"...
Made on
Tilda